Антисемізм на шпальтах газет Рівненщини (1941-1944 рр.)

 Одним з напрямків пропаганди нацизму на окупованих територіях став антисемітизм. Однак критика європейських та радянських євреїв не могла бути ефективно задіяна в однаковій мірі. Модифікація та розробка нових теорії призвели до концепції «юдео-більшовизму» («жидо-большевизму»), що зводилася до ототожнення євреїв з владними структурами радянської держави. Це давало підстави нацистам звинуватити євреїв у злочинах Радянського Союзу стосовно українців і таким чином виправдати їх знищення.

Найбільш дієвим способом пропаганди стали засоби масової інформації (ЗМІ). На Рівненщині їх виходило не менше 14. Найбільше публікацій антисемітського змісту продукували «Костопільські вісті», «Голос Сарненщини» та «Волинь». Зокрема, в останному часописі ми виявили таких понад 170.

Назви статей своїми формулюваннями розпалювали ненависть до євреїв, принижували їх людську гідність («Прокинулись усі лихі інстинкти... [17], Большевизм жидівське явище» [1], «Жидівська спроба опанувати світ» [6], «Жидівська світова язва» [7], «Жидівські політичні вбивства» [8],  «Помста жидо-большевиків над українським населенням» [16], «Жидівський план голодової диктатури» [9].

Метою даних публікації було створити ілюзію того, що боротьба проти євреїв - це загальноєвропейський глобальний процес, встановлення світової справедливості. Домовленості між країнами антигітлерівської коаліції піддавалися критиці, а відносини між Німеччиною, Італією та Японією подавалися у світлі позитиву. Відкриття другого фронту зображувалося як зговір «жидівських п'явок» - від подібних «збіговиськ» виграють передусім не народи країн коаліції, а «єврейські симпатики та жиди» [11]. Дружба Сталіна, Черчіля та Рузвельта - це сурогат. Єдине, що їх пов'язує - служіння одному панству - світовому жидівству, у руках якого вони перебувають [3].

Використовуючи пропагандистське кліше, євреї змальовувалися «світовим злом». Ідеї світового панування викривалися, цитуючи уривки єврейських авторів про необхідність захоплення світової  влади. В одному з випадків наводилися слова «жидівського провідника Ашера Гінсберга», ніби «менш вартісні народи» створені для того, щоб служити євреям [17].

Світові революції та заколоти - також була справа рук євреїв. Поступово, вознісшись над іншими народами за допомогою золота, вони вже могли поквитатися зі своїми ворогами - гоями. «Так єврей, біблійний нуждар став володарем бідних і багатих, паном світу [12]. На протязі тисячоліть свого існування, євреї «проводили свою нелюдську брутальність» [4]. Лунали звинувачення на адресу євреїв, що в Другій світовій війні «підпалювачем є жид».

>Окремий блок антисемітським статям був присвячений історії України. Тут євреї виступали споконвічним ворогом українців з часів Київської Русі. Показовий прикладом - публікація «Жиди в Київському літописі» [6].

Лейтмотив негативного впливу євреїв на історію України проходить зі століття в століття. Зокрема протиставляється козацьке минуле єврейському засиллю на Україні [13].

Як представники «жидо-комунізму», євреї визнавалися винними у злочинах Радянської держави, зокрема у Голодоморі. Значилося, що євреї були єдиною частиною населення, що не почувала голоду (що не відповідає правдивості) [19]. В одній з публікацій вказувалося, що в Радянському Союзі «впало жертвою жидівської жадоби» не менш як 30-40 млн. чол. тощо [4].

Зі сторінок часописів звучить не тільки критика, а й заклики боротися проти євреїв. Вони (євреї - Михальчук Р.) «не хочуть нашого духовного й матеріального скріплення», в запеклій ненависті до всього українського... докладають всіх зусиль, щоб знищити дощенту український народ» [15].

Дегуманізація та деперсоніфікація євреїв виступає в пресі звичним явищем. Опис «пархатого жида» засвідчує, що в нього немає жодної риси людяності... здатність до найнеймовірніших злочинів. «Обличчя жида - це справжнє обличчя большевизму», «це огидна, звиродніла жидівська потвора, що всім своїм єством ненавидить все прогресивне, людське, і знищує все живе і мертве в ім'я жидівських інтересів» [19].

Антисемітизм та юдофобія були присутні і в суто професійних оголошеннях. У звернені до українських хліборобів повідомлялося про роботу магазину в м. Рівному, де зазначалося: «Нехай не буде на весні ні одного кавалочка землі, який не був би засіяним. Таким чином допоможемо нашим визволителям - німцям остаточно поконати жидо-більшовицьких галапасів» [2].

Антисемітську навантаженість несли карикатури. В останньому номері «Волині» під назвою «Коли в цілому світі ллється кров, жиди набивають собі грішми кишені» зображено наповнений мішок монет, які туди падають разом з каплями крові з земної кулі. Мішок зі знаком американського долара тримають два чоловіки семітської зовнішності з єхидними посмішками на обличчях [14].карикатура

Знаходимо порівняння євреїв з нижчим тваринним світом - паразитами та комахами та тваринами - «жидівські п'явки» [11], шешель, що «живе тільки для того, щоб руйнувати та знищувати світ» [19], «гієни міжнародного жидівства» [9], «жидівські шимпанзе»  [18] тощо.

Отже, пропаганда антисемітизму на шпальтах газет Рівненщини спрямована на створення образу єврея як ворога українців, що не в останню чергу впливало на відношення останніх до жертв Голокосту.

Література

1. Большевизм жидівське явище // Костопільські вісті. - 1943. - 5 травня. - С. 4.

2. Вегрихт Й. Оголошення «Українські хлібороби» // Український хлібороб. - 1942.  - Лютий. - Кінцева обкладинка.

3. Великий «номер» Сталіна // Волинь. - 1943. - 3 червня - С. 1.

4. Від Ханаану до Вінниці. Жидівські масові вбивства в історії // Костопільські вісті. - 1943. - 22 серпня. № 33 (107). - С. 2.

5. Жидівські масові вбивства в історії // Костопільські вісті. - 1943. - 22 серпня - С. 2.

6. Жиди в Київському літописі // Костопільські вісті. - 1942. - 26 липня - С. 2.

7. Жидівська світова язва» // Костопільські вісті. - 1943. - 3 жовтня. - С. 4.

8. Жидівська спроба опанувати світ» // Волинь. - 1943. - 14 жовтня. - С. 2.

9. Жидівський план голодової диктатури» // Голос Сарненщини. - 1943. - 30 травня. - С. 2.

10. Жидівські політичні вбивства» // Волинь. - 1943. - 19 серпня. - С. 4.

11. Жидо-большевицька кузня брехень // Костопільські вісті. - 1943. - 28 листопада. - С. 2.

12. Ідеї Бенруба // Волинь. - 1941. - 23 жовтня. - С. 3.

13. Кибалюк Н. Шляхом прочан. V. Козацькі могили під Берестечком // Волинь. - 1943. - 16 вересня. - С. 3.

14. Коли в цілому світі ллється кров, жиди набивають собі грішми кишені (карикатура) // Волинь. - 1944. - 7 січня - С. 4.

15. Народи Європи в боротьбі // Волинь. - 1943. - 14 лютого. - С. 4.

16. Помста жидо-большевиків над українським населенням» // Волинь. - 1943. - 12 грудня. - С. 4.

17. Прокинулись усі лихі інстинкти... Большевизм жидівське явище // Костопільські вісті. - 1943. - 5 травня. - С. 4.

18. Самчук У. Кремінчук // Волинь. - 1942. - 13 вересня. - С. 3.

19. Справжнє обличчя большевизму // Костопільські вісті. - 1942. - 29 листопада - С. 2.

Автор - Роман Михальчук

Автор статьи: Роман Михальчук

I like:

Обращаем Ваше внимание, что мнение редакции портала UKRAINE-IN может не совпадать с мнением авторов. На портале размещены статьи историков из разных стран, которые могут по-разному интерпретировать события. Также просим Вас воздержаться от агрессивных и нецензурных комментариев.
Comments:
blog comments powered by Disqus

All articles