Футбол у Житомирі під час Нацистської окупації (липень 1941 – грудень 1943 рр.)

 Війна... Це -  обірвані мрії про майбутню професію, сподівання на довге і щасливе життя. Це - останній поцілунок, останній погляд найдорожчої, найближчої людини... Війна обірвала мирне життя нашого народу. Затьмарила сонячне небо димом пожеж, стала нестерпним болем від чорних похоронок, що тисячами приходили щодня. Кривава, попалена, розбита, порубана, знедолена, в загравах пожеж - такою була Україна в буремні роки Великої Вітчизняної війни.

 З 21 серпня 1941 року вся територія Житомирщини була окупована і було встановлено новий режим,в  його основі лежав план «Ост». Звичайно в Житомирі, як і по всій Україні було жахливе становище. Сотні тисяч  позбавлених житла людей ледве зводили кінці з кінцями, але і в такий жахливий час нова влада всіляко намагалась нормалізувати життя в регіоні, і у них це почало вдаватися. Було відновлено роботу багатьох підприємств, почало налагоджуватись культурне, освітницьке, економічне життя Житомирщини.

 Спортивне життя не минуло відновлювальних заходів влади. Газети області постійно передавали спортивні новини світу «Так, про жовтневу гру 1941 р. німців з фінами (6:0) на олімпійській площі в Гельсінкі, повідомила житомирська газета „Голос Волині", вона ж у 1942 р. написала про гру збірних Швейцарії і Німеччини 2:2. „Нове Українське слово" 22 серпня 1942 р., помістило на своїх сторінках звіт про зіграний матч Німеччини і Румунії (7:0). Також невеличкий магазин «Спорт» (вул. Михайлівська, 35) існував у житомирського спорттовариства «Січ», який складався з двох відділів спортивного та культтоварів і приносив незначний дохід. У магазині продавалися різні запасні частини для ролерів, лиж, ковзанів тощо.[2]

 У самому Житомирі футбольні матчі проводились регулярно. На стадіонах німці зазвичай отримували кращі від українців місця, ціна білетів також відрізнялася. Для того щоб подивитися матч житомирської „Січі" німцям пропонувалися квитки за ціною 1.5 крб. а місцевому населенню 3 крб [1, ст..9]

 У Житомирі 11 липня 1941 року паном Пінтовим було створено «Житомирський Обласний Український Клуб», головним завданням якого було культурне обслуговування цивільних та військових громадян під час їхнього дозвілля постановами п'єс, концертами, художніми і літературними вечорами, виступами спортивних груп, виконання вокально-сольних номерів, організацією футбольних, волейбольних, баскетбольних матчів...[5, арк.16]

 В обов'язки Обласного Українського клубу входило керування радоновими, сільськими клубами, які підпорядковані Обласному Клубові та радоновим сільським управлінням.

 Структура клубу була досить таки розгалуженою. Клуб складався з 3 відділів, а саме: адміністративний, культурно-просвітницький та спортивний відділи.

 До адміністративного відділу входили:

  1)    Директор клубу;

  2)    Заступник директора, він же адміністратор клубу;

  3)    Головний режисер;

  4)    Секретар - рахівник;

  5)    Завгосп;

  6)    Головний інструктор спорту;

До культурно-просвітницького відділу належали такі гуртки та колективи:

  1)    Драматичні гуртки;

  2)    Хоровий колектив;

  3)    Танцювальний ансамбль;

  4)    Духова капела;

  5)    Структурний гурток;

  6)    Гурток вивчення німецької мови;

  7)    Гурток вивчення Закону Божого та Історії Церкви;

  8)    Літературний гурток;

  9)    Гурток мистецтва;

  10)   Капела бандуристів;

 До спортивного відділу входили наступні секції:

  1)    Акробатична секція;

  2)    Важкоатлетична секція - штангісти;

  3)    Гурток по вивченню французької боротьби та боксу;

  4)    Фехтувальний гурток;

  5)    Футбольні команди;

  6)     Волейбольні та баскетбольні команди та інші команди.[5, арк.17 зв.]

 Клуб утримувався за рахунок зроблених зборів від організації концертних вечорів, футбольних матчів, постановок п'єс...[5, арк.18 зв.] До футбольної команди Житомирського клубу входило 25 чоловіків, в загалі до складу клубу входило понад 196 осіб. Цими гуртками з 11 липня 1941 року по 22 січня 1942 року було проведено 15 футбольних матчів, 48 концертів, 45 п'єс, 4 вечора циркових програм. [5, арк. 48 зв.]

 Л. Пінтов відмічав, що більшість членів клубу вступали до нього, аби отримати посвідку, про роботу, щоб не потрапити в списки остарбайтерів. [3]

 Поруч з «Українським товариством» досить потужно діяло товариство «Січ» не лише у Житомирі, а й у всій області. Так, у звіті одного з житомирських членів ОУН Я. Залізняка є відомості про існування спортивних організацій «Січ» у шести селах Миропільського району (Житомирська обл.): Ново-Миропіль, Колодязьне, Булдачов, Великі Кошари, Малі Кошари, Кам'янка [4, арк. 30]. До речі, ця організація була досить популярна серед місцевої молоді, про що свідчить чисельний склад осередків. Наприклад, «Січ» Ново-Мирополя нараховувала 62 члени, (з них дівчат - 45, хлопців - 17), Малих Кошар - 45, (дівчат - 30, хлопців - 15), Кам'янки - 25, (10 дівчат і 15 хлопців) [4, арк. 30].

 Отже, навіть під час такого важкого часу для всього світу нова влада в Житомирі намагалась всіляко приховати усі негаразди. Вона почала з того, що відкривались нові школи, навчання в яких відбувалось на українській мові, було відновлено радіовузол, на якому постійно відбувались передачі українською та німецькою мовами, проводились концерти, вистави, футбольні матчі...

 Саме тому можна сказати про те, що ставлення влади до мирного населення було досить таки непоганим. «Новий режим» переслідував тільки комуністів, євреїв та порушників законів і розпоряджень. Звичайно економічне становище населення було досить таки скрутним, але навіть попри це люди постійно відвідували культурні заходи, які були платними.

 

Література:

1. В. Гінда «Українсько-німецьке футбольне протистояння в Україні »

2. Перемога. - 1941. - 9 жовтня.

3. В. Гінда «Організація спортивного життя в окупованій німцями Україні»

4. ДАЖО - Ф. Р. 1151. - Оп.1. - Спр. 2.

5. ДАЖО - Ф.Р. 1152. - Оп.1. - Спр. 11.

 

Автор статьи - В.Ю. Яковенко.


Мне нравится:

Обращаем Ваше внимание, что мнение редакции портала UKRAINE-IN может не совпадать с мнением авторов. На портале размещены статьи историков из разных стран, которые могут по-разному интерпретировать события. Также просим Вас воздержаться от агрессивных и нецензурных комментариев.
Комментарии:
blog comments powered by Disqus

Все статьи